- розбушований
- -а, -е, розм.1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розбушувати.2) у знач. прикм.Який розбушувався, став бурхливим, неспокійним (про море, річку і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розбушований
Смотреть что такое "розбушований" в других словарях:
розбушований — дієприкметник розм … Орфографічний словник української мови
розшалівий — ва, ве, Ол. Розбурханий, розбушований, розлючений … Словник лемківскої говірки
